Підробіток технічного репортера: написання музики

19

Музика та технології: несподіваний перетин та Мій особистий шлях

Я часто отримую запитання про те, як я, журналіст, який пише про технології, опинився в музичній сфері. Начебто, дві абсолютно різні області, які не мають нічого спільного. Але, як виявляється, між цифровими інноваціями та творчим самовираженням існує набагато більше зв’язків, ніж може здатися на перший погляд. І мій особистий досвід-тому підтвердження.

Протягом останніх п’ятнадцяти років я присвятив себе вивченню світу технологій, особливо в районі затоки Сан-Франциско. Я писав про найамбітніші проекти, про прагнення до створення метавсесвітів і роботів, здатних змінити світ. Це захоплююче, динамічне середовище, але іноді воно залишає відчуття відстороненості від чогось більш… людського. І саме тоді музика стає порятунком.

Почалося все досить давно, в 2005 році, коли я почав писати для невеликого музичного видання. Це був свого роду спосіб об’єднати дві мої пристрасті: любов до музики і вміння писати. Я завжди відчував, що маю талант писати, але ніколи не прагнув слави рок-зірки. Я був скоріше “кімнатним музикантом”, задоволеним тим, що можу створювати музику для себе і для вузького кола друзів.

Втім, моя любов до музики почалася задовго до цього. Пам’ятаю, як в підлітковому віці, приблизно в шістнадцять років, я придбав свою першу електрогітару – Fender Big Apple Stratocaster. Це була не зовсім стандартна Stratocaster, з більш потужними звукознімачами типу “хамбакер”, які давали більш “жирний” звук, ніж звичні однокатушечние магніти. Я пам’ятаю, як вперше побачив Metallica на стадіоні Texas Stadium, і як потім відвідав концерт Deftones. Ці враження заклали основу моєї любові до року та альтернативної музики.

Але, чесно кажучи, я ніколи не розглядав себе як музиканта в повному розумінні цього слова. Я більше насолоджувався процесом створення музики, ніж результатом. Мені подобалося експериментувати зі звуком, створювати власні аранжування, придумувати мелодії. Це було свого роду терапія, спосіб висловити свої емоції і думки, які складно було передати словами.

Цікаво, що знання музичного обладнання, накопичене за роки захоплення, виявилося корисним і в моїй журналістській роботі. Коли я брав інтерв’ю у музикантів, я міг говорити з ними однією мовою, розуміти їхні потреби та проблеми. Це допомагало мені писати глибші та змістовніші статті.

Але справжня переоцінка мого ставлення до музики відбулася зовсім недавно. Після багатьох років, коли я писав статті про технології та спілкувався з людьми, які створюють майбутнє, я зрозумів, що мені не вистачає чогось справжнього, людського. І музика стала для мене цим справжнісіньким.

Я почав писати музику більш свідомо, не просто як хобі, а як спосіб самовираження. Я почав експериментувати з різними жанрами, вивчати нові інструменти, записувати свої пісні. І я зрозумів, що музика – це не лише спосіб висловити свої емоції, а й спосіб зв’язатися з іншими людьми.

Музика-це універсальна мова, яка зрозуміла всім, незалежно від віку, національності чи соціального статусу.

Я почав ділитися своєю музикою в Інтернеті, і на мій подив, вона резонувала з людьми. Я отримав багато позитивних відгуків, і це надихнуло мене продовжувати займатися музикою.

Саме тут, на перетині технологій і творчості, я знайшов своє покликання.

Я використовую сучасні технології для створення музики-цифрові аудіоредактори, віртуальні інструменти, онлайн-платформи для обміну досвідом з іншими музикантами. Але я намагаюся не забувати про важливість живого виконання, про почуття дотику з аудиторією.

Музика і технології – це не взаємовиключні поняття. Навпаки, вони можуть доповнювати один одного, створюючи нові можливості для творчості і самовираження.

Я переконаний, що майбутнє музики лежить у синтезі цих двох областей. Ми будемо бачити все більше музикантів, що використовують технології для створення унікальних звукових ландшафтів, для створення інтерактивних музичних творів, для створення нових форм музичної взаємодії.

І я хочу бути частиною цього майбутнього.

Я вважаю, що кожна людина повинна займатися творчістю, в тій чи іншій формі. Не обов’язково ставати знаменитим музикантом або художником. Головне-висловлювати себе, створювати щось нове, ділитися своїм баченням світу з іншими.

Творчість-це не тільки спосіб самовираження, а й спосіб пізнання світу, спосіб розвитку особистості.

Я закликаю всіх, хто читає цю статтю, знайти своє творче покликання. Не бійтеся експериментувати, не бійтеся помилятися, не бійтеся бути собою.

Адже саме в цьому і полягає справжня сила творчості.

Я продовжую писати статті про технології, але зараз я також займаюся музикою. І я щасливий, що можу поєднувати дві мої пристрасті, дві мої сторони особистості.

Поєднання різних галузей знань та інтересів може призвести до несподіваних та захоплюючих результатів. Не бійтеся виходити за рамки звичного, досліджувати нові горизонти, поєднувати різні дисципліни.

Я вірю, що майбутнє за міждисциплінарними підходами, за людьми, здатними мислити нестандартно, поєднувати різні знання і вміння.

Я сподіваюся, що моя історія надихне вас на пошук свого творчого шляху, на поєднання різних областей знань та інтересів, на створення чогось нового і унікального.

Адже світ потребує вашого таланту, у вашому баченні, у вашій творчості!

І наостанок, я хочу поділитися однією порадою:не бійтеся бути вразливим у своїй творчості. Щирість і чесність завжди резонують у людей.