Здрастуйте, шановні читачі блогу . Сьогодні я хочу поговорити про таких банальних для багатьох вебмайстрів і оптимізаторів поняттях, як ранжирування і релевантність (це ті терміни, які будуть присутні в більшості публікацій на тему SEO). Хоча для початківців вебмайстрів вони не відразу стають зрозумілими і очевидними.
Звичайно ж, нічого складного в цих термінах немає і головну проблему вони представляють саме для пошукових систем. Їм кров з носа потрібно максимально точно вибудовувати ієрархію сайтів і знайти ідеальні способи визначення відповідності документа (веб-сторінки) запиту користувача.
Релевантність і ранжування — що це таке
Але це проблеми інтернет-пошукачів, а наше з вами завдання — трохи перешкодити їм в об’єктивній оцінці свого власного ресурсу (штучно завищити релевантність за потрібне нам пошуковим запитам) і тим самим вилізти як можна вище при ранжируванні у видачі Яндекса і Гугла (ось саме для відсікання таких сильно зарвалися розумників вони і ввели поняття поведінкових факторів, які дозволяють виявити явно виражену переоптімізацію і знизити спамерів у видачі).
Не зовсім зрозуміло про що йде мова, тоді прочитайте кілька наступних абзаців, а взагалі сьогодні я хочу поговорити не про способи підвищення відповідності веб сторінок пошуковим запитам (писав про це дуже багато), а про те, як при прагненні бути хитріший і розумніший пошукачів не нашкодити своєму веб проекту, знизивши його видачі (песимізація, фільтри і страшне слово «бан»).
Отже, що ж таке релевантність? У загальному розумінні — це ступінь відповідності чогось чогось, а стосовно до пошукових систем — це відповідність запиту користувача та веб сторінки (документа), знайденого цією пошуковою системою в інтернеті (WWW) в якості одного з відповідей. Чим вище буде відповідність запиту змісту сторінки вашого ресурсу, тим вище він буде стояти в пошуковій видачі (краще ранжируватиметься).
Звідси, до речі, можна зробити висновок, що SEO оптимізація — це ніщо інше, як штучне підвищення релевантності сторінки вашого сайту (веб документа) певному запиту (або кількома).
Тобто підбираємо попередньо часті в Яндексі або Гуглі питання і робимо так, щоб певні сторінки нашого ресурсу стали б більш релевантними, ніж сторінки інших ресурсів, які знаходяться на перших місцях пошукової видачі за цими ж пошуковим запитам:
Факторів, які враховують пошукові системи при цьому, дуже багато (рахунок йде на сотні або навіть тисячі), але не всі з них представляють серйозну значущість і не на всі з них ми може вплинути (або навіть дізнатися про їх існування). Всю сукупність цих факторів, що впливають на видачу, зазвичай умовно поділяють на кілька груп:
Є досить непоганий ролик, де представники Яндекса пояснюють питання чинників ранжирування:
«alt=»»>
Т. о. ранжування видачі відбувається на основі відповідності веб документа введеному користувачем запитом. Тут важливо зрозуміти, що пошуковик завжди буде знаходитися на стороні користувача, якому, за великим рахунком, все одно який саме ресурс буде знаходитися вгорі пошукової видачі — йому важливо, щоб на сторінці цього ресурсу він знайшов відповідь на своє питання. А те, що хоче користувач, то хоче і пошукова система (будь то Яндекс або Гугл).
Яндекс і Гугл при всій своїй грандіозності є всього лише сайтами, а значить для них діють точно такі ж принципи — чим більше буде відвідувачів в них, тим вище буде теоретична і практична прибуток. А чим пошуковик може залучити на свою сторону відвідувача?
Правильно, максимально точними відповідями на поставлені відвідувачем питання, які називають «по науковому» пошуковими запитами (до речі, навчившись правильно працювати зі статистикою пошукових запитів Яндекса і Гугла ви будете завжди йти на крок попереду ваших потенційних конкурентів).
Тобто, чим точніше пошуковик зможе визначати релевантність сторінок в Топ 10 питання користувача, тим буде більш точне ранжування і тим досить залишиться користувач.
І рубаються пошуковики не за копійки, а за величезний і жирнейший шматок, що вимірюється мільйонами доларів прибутку. Тому правильний розрахунок релевантності, як для Яндекса, так і для Гугла є життєво необхідними. До речі, раз вже я провів аналогію пошукачів і звичайних сайтів, то як ви думаєте, а який у пошуку основне джерело доходу?
Загалом-то, один з тих, що я вже описував в своїй статті про те, як заробити гроші в інтернеті. У Яндекса до 90 відсотків прибутку йде з рекламних блоків Яндекс Діректа у видачі (для майданчиків це називається РМЯ), а у Гугла приблизно стільки ж йде з Адвордс (ваш заробіток в Адсенс — це його зворотний бік).
Тепер, напевно, ще очевидніше стала зацікавленість пошуковиків в розширенні або хоча б в утриманні наявної в них аудиторії (кількість кліків по оголошеннях контексту, як правило, прямо пропорційно відвідуваності ресурсу). А можуть це зробити, тільки поліпшуючи механізми визначення відповідності документів запитам відвідувачів, які повинні отримати відповідь на своє питання як можна швидше і точніше.
А що ж або хто ж заважає Яндексу, Гуглу і іншим подвязавшимся на ринку пошуку системам правильно оцінювати релевантність і проводити чітке ранжирування сайтів в пошуковій видачі? Та, власне, ми з вами і заважаємо — початківці і просунуті оптимізатори, намагаються видати бажане за дійсне. Що робимо ми, проводячи в життя принципи SEO?
Правильно, намагаємося обдурити або нагріти пошуковики, користуючись тим, що обдурити програму не так вже й складно, на відміну від людини. SEO оптимізація дозволяє за рахунок накачування тексту ключовими словами з потрібних запитів (настійно раджу пробивати актуальність використовуваних ключових слів в Yandex Вордстат) та проставлення зовнішніх посилань на сайт з потрібними анкорами (текстами посилань) зробити сторінку свого власного ресурсу набагато більш релевантною, ніж вона є насправді. В результаті ми піднімемося при ранжируванні у видачі та користувач Яндекса або Гугла отримає не зовсім релевантний відповідь на своє питання.
Зрозуміло, що такий розклад зовсім не влаштовує пошук, і, отже, вони будуть обов’язково боротися з такими методами підвищення релевантності. Причому, чим сильніше і нахабніше ви будете дурити пошуковик, тим сильніше і сильніше він може штовхнути вас (песимізація, попадання під фільтр і, нарешті, бан).
Особливості розрахунку релевантності в пошукових системах
Докладно познайомитися з основними принципами ранжирування, які притаманні всім сучасним пошуковим системам, ви можете в статті про те, як працюють пошукові системи. Сьогодні ж я хочу поговорити про ті особливості алгоритмів ранжирування, які є у пошуку на даний момент, і про те, як це можна використовувати у просуванні свого сайту.
Як вам відомо, в рунеті домінують дві пошукові системи Яндекс і Гугл. Рамблер і пошук від Mail.ru на даний момент можна не брати до уваги, тим більше, що перший зараз використовує пошуковий движок Яндекса, а другий, хоч і від’їдає близько п’яти-семи відсотків від загального ринку пошуку в рунеті, але при цьому частка цього пошуковика неухильно знижується.
У зв’язку з цим давайте подивимося, які ж формули визначення релевантності використовують ці два основні гравці ринку пошуку в рунеті:
Яндекс використовує формулу ранжирування засновану на системі машинного навчання під назвою MatrixNet. В ній побудовою формули займається алгоритм, якому на вхід подаються оцінки зроблені спеціальними людьми (асесорами).
Ці самі асесори виносять оцінки певній кількості сайтів за певною кількістю запитів. Таким чином здійснюється навчання алгоритму, який детально вивчає позначені асесорами хороші і погані ресурси, виділяє фактори, за якими можна їх ранжувати та вже потім, спираючись на них, сам намагається відокремити зерна від полови в масштабах всього рунета.
При ранжируванні в Яндексі враховується понад 400 факторів. Причому вони можуть враховуватися як окремо, так і в якості мономов (добуток кількох факторів). Отже, якщо один з них в мономе буде нульовий, то він може звести нанівець і вплив інших, не нульових факторів. Т. о. ми повинні розуміти, що не можливо однобоке просування — зараз працює тільки комплексна розкрутка сайту за всіма можливими напрямками.
Що примітно, в Яндексі використовуються окремі формули для різних регіонів Росії, окремі формули для країн СНД (Білорусь, Казахстан і Україна) і Туреччини. Т. о. алгоритм працює в автоматичному режимі, однак іноді використовуються напівавтоматичні та ручні дії, спрямовані на коригування пошукової видачі в бік підвищення її релевантності.
Інформації за типом використовуваної формули в Google набагато менше. Не зовсім ясно, що використовується ручний або самонавчальний автоматичний алгоритм на кшталт MatrixNet. За чутками, Гугл все ж використовує ручну формулу ранжирування, аргументуючи це тим, що результати видачі автоматичної іноді можуть бути непередбачуваними (чим, власне, славиться Яндекс).
За уривчастими відомостями можна зробити висновок, що пошук Google так само використовує велику кількість факторів ранжирування, але тим не менш дещо менше, ніж лідер російського прокату. Мова йде про пару сотень факторів. І як я вже писав у статті про пошукову систему Google.ruвін має окремі формули релевантності для різних країн. Всередині ж країн розбиття по регіонах (як в Яндексі) відсутня. Принаймні це можна з точністю сказати стосовно до рунету.
Основні фактори ранжирування в Яндексі і Гуглі
Внутрішні фактори
Їх можна підрозділити на три категорії:
Зовнішні або посилальні факторыранжирования
Їх можна розділити на дві категорії:
Користувальницькі або поведінкові фактори
Враховується, як себе веде користувач на сторінці видачі і як він себе веде після того, як перейшов на сайт:
Регіональні фактори
Враховуються при визначенні релевантності — останнім часом вони дуже помітні в Яндексі, коли у видачах з будь-якого регіону Росії віддається перевага ресурсів належать саме до цього регіону. Що ж буде впливати на ранжирування документа в даному конкретному регіоні:
Запросные фактори
Швидше за все для комерційних та інформаційних запитів використовуються різні формули розрахунку релевантності. Також різна формула може використовуватися і для різних типів запитів (навігаційні, транзакційні тощо) і навіть кількість слів у запиті може впливати на тип формули.
Удачі вам! До зустрічей на сторінках блогу