Здрастуйте, шановні читачі блогу . Знов я проґавив. Виявляється, що в минулому році помер найстаріший пошукач Росії Aport, і уподібнившись Рамблеру став використовувати у себе пошуковий движок Яндекса.
Але це ще півбіди, бо в цьому році, навіть такий куций варіант пошукової системи Апорт перестав існувати — доменне ім’я Aport.ru (що таке домени верхнього рівня і навіщо вони потрібні) було продано за досить смішні гроші і тепер там живе ГС барахолка. Пошукова система поки ще доступна за Search.aport.ruале не зрозуміло, як довго це триватиме.
Історія пошукової машини Апорт
Для когось це рядова подія, але ж Aport був піонером в рунеті і мав усі шанси зайняти місце Яндекса на небосхилі. Не склалося, як і у Рамблера, але ось такий сумний фінал виглядає для мене дещо несподіваним. Думаю, що багато починали свій шлях у великому інтернеті, використовуючи в числі інших пошукачів і цей, тому я і вирішив написати невеликий реквієм з цієї нагоди.
Інформацію про відбулася продажу домену Aport.ru я зустрів на Серч, і при цьому там йшло активне обговорення ціни, сплаченої новим власником за це доменне ім’я. Мова йшла про ста п’ятдесяти тисяч зелені. Для мене це величезна сума, але от багато форумчани вважали, що домен з Тиц (індексом цитування Яндекса) рівною 14000 міг би піти і за більшу суму, влаштуй його поточний власник (Вимпелком, який у 2009 викупив цей пошуковик у колишнього власника Golden Telecom) відкритий аукціон.
Правда на поточний момент сайт Апорту встиг благополучно вилетіти з каталогу Яндекса, а значить значення Тіц може бути істотно підкоригувати в найближчому майбутньому:
Є деякі розбіжності в даті народження пошукової системи Aport, але судячи по знакам копірайту (©Copyright) на ранніх версіях сайту, можна сказати, що це 1996 рік. Тобто він є ровесником компанії Яндекс і трохи старше пошуковика Гугл. На початку двохтисячних років проект був повністю поглинений компанією Golden Telecom і в знак копірайту дата змінилася на більш ранню.
Пошуковик був створений компанією » Агама, яка займалася розробкою програмного забезпечення під Windows, і якийсь час використовувався на її офіційному сайті. У 1996 році пошукова система була презентована на виставці, а в 1997 році офіційно з’явився бренд «Апорт».
Пік інноваційних впроваджень припав на 2000 року, коли він і був куплений Golden Telecom. Однак після цього бульбашка доткомів лопнув і новий власник вирішив не вкладатися в подальші розробки. Напевно, саме це і призвело колись дуже перспективну пошукову систему до забуття і повного краху всіх надій.
Як добре, що існує можливість подивитися зміна зовнішнього вигляду сайту в динаміці його розвитку. Я кажу про таку штуку, як інтернетівська машина часу, про можливості якої писав у статті про Webarchive (архів сайтів в інтернет).
Примітно, що перший варіант дизайну для Aport розробив не аби хто, а сам «великий і жахливий» Артемій Лебедєв, який приблизно в той же самий час розробив дизайн та для іншого молодого стартапу (Яндекса):
Класний вигляд і, по-моєму, варто зупинитися саме на ньому. У самому верху є навіть такий фетиш, як перемикання кодування російської мови. Однак, в подальшому дизайн Апорту буде кардинально змінюватися практично щорічно, що, напевно, не є добре.
До речі, саме в 1998 власником цієї пошукової системи став один ізраїльський інвестор, який через пару років зміг її продати у п’ятсот разів дорожче сплаченої ним самим суми (чому я так не вмію). Після цього вона виглядала вже не так привабливо:
Напевно, і самі розробники це зрозуміли, і через деякий час викотили дизайн нового тисячоліття (2000 року):
Саме влітку 2000 компанія Aport була придбана холдингом Golden Telecom за досить великі гроші (двадцять п’ять лямів зелені), що, загалом-то, було обумовлено тим, що в той час якраз був пік так званого буму доткомів (необгрунтованого зростання ринкової вартості інтернет-компаній).
Міхур, до речі, лопнув саме в середині 2000 року, що, напевно, сильно підірвало активи Golden Telecom (і обрадувало ізраїльського інвестора, який так вчасно позбавився від власності).
Особисто я став долучатися до всесвітньої павутини лише в 2001 і тоді Апорт був одним з тих пошуковців, якими я спочатку користувався. Власне, в рунеті вибирати можна було лише між Яндексом, пошуком Рамблера і, власне, героєм сьогоднішньої статті.
Гугл до того часу ще не звертав особливої уваги на російськомовний сегмент мережі. У підсумку я міцно пришвартувався до дзеркала рунета, і навіть поточна висока популярність Google пошуку не може серйозно похитнути зроблений мною тоді вибір. Насправді, у них не там вже й багато відмінностей, що добре видно з моїх статей про те, як я шукаю в Яндексі і як намагаюся гуглити.
Пошукова система Апорт ще кілька разів за цей час встигла поміняти дизайн головної сторінки свого сайту:
Через рік власники вирішили кардинально змінити колірну гамму. Бідні користувачі — кожен раз звикати до нових рюшечкам:
У 2003 розробники знову вирішили повернутися до синій гамі:
А в 2004 її трошки розвинути:
Вершини, досягнуті Aport.ru і глибина поточного падіння
Однак, така чехарда зі зміною зовнішнього вигляду не дуже згубно відбилася на популярності даного пошукача в інтернеті. Навіть, навпаки. Тільки подумайте, в свій кращий рік (2005) Апорт досяг відвідуваності в десятки мільйонів чоловік. Величезна кількість і величезні гроші, які власники заробляли на рекламі (пам’ятаєте я писав про те, як заробити гроші в мережі інтернет без вкладень).
Після цього дизайн головної сторінки у них змінювався лише двічі. У 2007 році:
І в 2010:
Незважаючи на досить вдалий останній варіант, популярність цієї пошукової системи продовжувала падати і, як я вже згадував, у 2011 році Апорт перейшов на движок Яндекса, а поточного часу залишився доступний лише на піддомені.
Ну і на тлі минулих відносних успіхів дуже гнітюче виглядає поточна практично нульова відвідуваність Aport.ru:
Якщо б можна було апроксимувати лінію зліва до 2005 року, то глибина падіння була б, звичайно ж, ще більш вражаючою.
Дуже шкода, що доводиться говорити в минулому часі про ще одну пошукову систему, яка могла б стати конкурентом навіть Яндексу (стартували вони з Апортом разом), але не стала.
Однак, це дало мені ще один привід зануритися в ностальгію по тим часам діал-ап з’єднань з інтернетом (коли він з’явився в моєму житті і зайняв там міцне місце), сидіння ночами, з метою економії бюджету, і з-за цього набагато більш яскравими враженнями від подорожей по мережі. Зараз павутина WWW вже стала буденністю і немає колишньої романтики…
Удачі вам! До зустрічей на сторінках блогу
