Використовуємо соцмережі

554
  • Wikipedia — що це таке і що стоїть за її популярністю
  • Вікіпедія зсередини — що це і як влаштовано
  • Реєстрація та створення нової статті в Wikipedia
  • Особливості та нюанси додавання статей у Вікіпедії
  • Здрастуйте, шановні читачі блогу . Напевно, всі ви знаєте, що таке Wikipedia. Але чи знаєте ви, як вона влаштована зсередини? Хто її створив і продовжує створювати? Як взяти участь у наповнення самої народної зі всіх енциклопедій?

    Всі знають, що Вікіпедія — це найбільша в світі енциклопедія, матеріали для якої створюють не професійні редактори, а всі користувачі інтернету, які вважають себе компетентними у відповідних питаннях. Здавалося б, що такий підхід має привести до повного заспамливанию і її швидкої кончини, але принципи роботи движка Вікі дозволяють цього уникнути.

    Використовуємо соцмережі

    Крім того, що цю інтернет-енциклопедію просто цікаво читати (аж не відірватися з-за її всеосяжну перелінковки), вам ніхто не заважає взяти участь у її наповненні. Наприклад, у російськомовній частині Вікіпедії існує маса тим не висвітлених у достатній мірі або не порушених взагалі. Ну, а так як ми з вами все ж оптимізатори, то можна буде спробувати витягти з цього невелику вигоду і для свого ресурсу (без спаму, природно).

    Wikipedia — що це таке і що стоїть за її популярністю

    Якось я вже писав про те, що таке Internet і web 2.0, де говорив, що останній характеризується як раз залученістю користувачів до створення контенту (яскравим приблизно є відеохостинг ю-тюб, вміст якого створюють виключно самі користувачі).

    Вражаюче, але ресурси, повністю підпадають під визначення Веб 2.0, з’явилися ще задовго до появи цього терміна. Я кажу про сайти, побудовані на своєрідних CMS, які представляють із себе Вікі-движки. Що це таке? Давайте подивимося.

    Перший Wiki-двигун з’явився ще в далекому 1995 році, всього лише п’ять років після розробки принципів WWW і мови гіпертекстової розмітки Html. Придуманий він був для того, щоб навіть не підготовлений і не досвідчений в нюансах мови користувач зміг би додавати на сайт свій унікальний контент.

    Замість Html тегів у Вікі-движках були передбачені досить прості і більш очевидні (ніж ці самі теги) конструкції. Вивчити принципи їх роботи можна було за кілька хвилин і відразу ж приступати до наповнення сайту своїми матеріалами. Правда ресурси, створені за цим принципом, в той час не відрізнялися особливою популярністю і були цікаві лише вузькому колу користувачів. І саме портування Вікіпедії на подібний движок і принесло йому всесвітню популярність і славу.

    Для Wikipedia він був спеціально перероблений і зараз носить горде ім’я MediaWiki. Що це таке? Він забезпечує звертання до бази даних, де зберігаються всі статті, їх редагування, обговорення і багато іншого, за протоколом Http. Цей Wiki-двигун постійно розвивається і зараз має поточну версію 1.20.

    Базовий функціонал MediaWiki може бути доповнений за допомогою розширень. Поширюється він на умовах вільної ліцензії і будь-хто може використовувати його для створення свого власного проекту. Однак, існує і безліч інших вікі-цмс, короткий огляд яких ви можете подивитися тут (а детальніше і развернутее тут).

    До 2004 року Вікіпедія вся розміщувалася на одному сервері, зараз же вона розповзлася по сотням, а можливо, що вже й тисячам машин. На все це потрібні матеріальні засоби, які черпаються з добровільних пожертвувань від приватних осіб і великих організацій (творець соціальної мережі Вконтакте не так давно пожертвував велику суму даного проекту).

    Для підтримки роботи найбільшої в світі енциклопедії та ще низки супутніх проектів була створена некомерційна організація (що це?) Вікімедіа, яка і вирішує всі організаційні та фінансові питання.

    Взагалі, створення народної енциклопедії справа не нова. Першим подібним експериментом можна вважати довідкове видання, випущене Дені Дідро в середині вісімнадцятого століття. Воно складалося з трьох десятків томів і в її написанні та редагуванні брали участь і самі читачі, які надсилали поштою редакторам свої зауваження і судження з тих або інших питань. Її з деякою натяжкою можна вважати далекою попередницею Wikipedia.

    Що ж таке Вікіпедія сьогодні? Її історія починається у 2001 році. Хоча ідея створення енциклопедії доступною всім (що розповсюджується за ліцензією GNU GPL) прийшла в голову авторам трохи раніше і їх перший проект мав назву Nupedia. Вона повинна була за задумом батьків-засновників складатися з жорстко вивірених і написані професіоналами своєї справи статей. Але таких професіоналів, що бажають попрацювати безкоштовно на благо суспільства, знайшлося не так вже й багато.

    За час існування Nupedia (з 2000 по 2003 роки) було закінчено лише трохи більше семи десятків статей. Безумовно, що продовжуючи розвивати цю ідею, а не переключившись на Wikipedia, її автори не досягли б такого приголомшуючого успіху. Але що ж послужило тим ключем, що дозволив цього проекту на даний момент стати найбільшою, об’ємної і найпопулярнішою гаванню знань у світі?

    Та, власне, випадок, завдяки якому автори вирішили створити на одному з Вікі-движків своєрідний чернетка, де експерти могли б додавати і коригувати свої статті перед додаванням їх в Нупедию. Ну, а в 2001 році чернетка обзавівся власним доменним ім’ям (читайте про те, що таке домени і що таке Айпі) Wikipedia.org і став самостійним проектом, де коригувати, правити або створювати заново статті могли взагалі всі бажаючі, не залежно від їх освіти, вчених ступенів, громадянства та інших атрибутів.

    Ця енциклопедія стала настільки популярною і настільки значущою для мільйонів користувачів інтернету, що про неї було знято досить пізнавальний фільм, який ви можете подивитися з російським перекладом. З нього можна буде отримати найбільш вичерпну відповідь на запитання: Що таке Вікіпедія і чим вона так так вже хороша?

    Використовуємо соцмережі«alt=»»>

    У Вікі дуже трепетно ставляться до розголошення особистих даних у уникнення можливих з’ясувань стосунків у реальному житті. Правити статті можуть навіть не зареєстровані користувачі, що на перший погляд повинно призвести до її жорстокому заспамливанию, як, наприклад, на форумах або блогах без відповідної модерації.

    Вікіпедія зсередини — що це і як влаштовано

    Однак, випадки вандалізму, які, звичайно ж, зустрічаються, проходять для відвідувачів цієї віртуальної бази знань практично непомітно. Тут вся справа у принципах роботи Wikipedia. Вона веде історію всіх змін і відкотити сторінку до її довандальному увазі не представляє ніякої праці.

    Зробити це може навіть не зареєстрований користувач помітив неладне, ну або спеціально виділений для цього людина, у якої цей процес займе ще менше часу.

    Існування Вікіпедії в її теперішньому вигляді передусім зобов’язана тому, що псувати статті виходить навіть більш трудомістке, ніж їх відновлювати, та й мало хто встигне помітити внесені вандалом зміни, що геть-чисто відбиває у вандала бажання продовжувати (адже навіть лаятися з ним ніхто не буде — просто проігнорують і повернуть все назад, що набагато образливіше і вбиває інтерес гадити далі на корені).

    Висока швидкість, з якою вандалізм видаляється зі сторінок віртуальної енциклопедії, багато в чому пояснюється активним використанням для цієї задачі так званих ботів (програм).

    Те ж саме стосується і спаму — проставлення посилань на свій сайт. Як правило, через деякий час (хвилини або години) цих посилань там вже не буде, та і в деяких, особливо популярних у сеошників статтях, правка взагалі заборонена (вносити зміни зможе тільки Адміністратор або більш широке коло користувачів з категорії авторів). Однак, не все так сумно.

    Якщо ваша стаття (на яку ви проставляєте посилання) дійсно здасться корисною і доповнює викладений там матеріал, то вона може залишитися висіти там дуже надовго. Ще вище шанс закріпитися буде посилання, яку ви проставите в якості додаткового матеріалу до тієї публікації у Вікіпедії, яку напишіть самі.

    Чи буде від цього користь? Мені так здається, що буде, але все не так однозначно. Звичайно ж, зворотні посилання з Вікі закриті через nofollow, що, по ідеї, знецінює їх в очах Яндекса і Гугла. Але пошук, по-моєму, зараз бере до уваги і такі беклінків, враховуючи їх якимось особливим чином.

    Адже ви використовуєте кнопки соціальних мереж на сайті не тільки для залучення трафіку з цих соціалок, але і для отримання бонусу від пошукових систем (горезвісні соціальні сигнали, які однозначно враховуються пошуком, коли вони проставлені з розкручених акаунтів Фэейсбука, стрічок мікроблогів Twitter, Google+ або зараз набирає популярність Пинтереста). Беклінків у всіх соціалках теж будуть закриті для індексації, що не заважає пошуку їх враховувати при ранжируванні сайтів в тій чи іншій мірі.

    Посилання з Wikipedia, напевно, теж можна умовно прирівняти до таких сигналів. Адже, як я вже писав трохи вище, тупо спамити цей супертрастовый ресурс (за даними Alexa він займає місце в Топ-10 найбільш відвідуваних сайтів у світі, а її Тіц підбирається під сто тисяч) не вийде, а значить всі проставлені там беки ведуть на дійсно корисні й тематичні ресурси.

    На цей рахунок можна сперечатися, але правильну відповідь знають небагато і навряд чи вони з нами поділяться. Отримати посилання з Вікіпедії не просто, але цілком можливо і, швидше за все, корисно.

    Як я вже говорив, створювати і редагувати існуючі матеріали вільної енциклопедії може кожен. Для цього навіть не обов’язково реєструватися. При цьому немає ніякої попередньої модерації — все, що ви настворювали, негайно потрапляє в паблік. Інша справа, що і змінювати вашу статтю теж може кожен користувач інтернету. В результаті таких змін і доопрацювань Wiki тільки виграє, хоча, звичайно ж, претендувати на академічність її матеріали не можуть.

    При написанні статті слід робити її нейтральною і ніяк не виражати саме ваше ставлення до описуваної проблеми чи питання (обов’язково писати від третьої особи). Не варто робити упор на свіжі віяння, на ще не усталену думку чи позицію.

    Можна, однак, наводити різні існуючі точки зору, але в цілому стаття не повинна тяжіти до якої-небудь з них, а повинна виражати загальноприйняту позицію на дане питання. При цьому предмет, про який ви пишете, повинен бути значущим, оскільки в іншому випадку публікація не буде вважатися енциклопедичної.

    Зрозуміло, що в обговореннях можуть вестися жаркі суперечки, але перемагати буде найбільш компромісне рішення. Вікіпедія це не ЗМІ, тому «гаряче» з «смаженим» тут не вітається і буде обов’язково переписано. Так само слід вказувати у примітці або області посилань ті авторитетні джерела, які можуть підтвердити правоту і правомірність викладених вами дані (все ж це енциклопедія, а не збірка думок незрозуміло кого).

    Не допускається порушення авторських прав (копірайту), бо матеріали самої Вікі можуть вільно копіюватись та розповсюджуватись.

    Існує певна схема управління всією цією махиною, яка дуже схожа на управління державою. По-перше, є поділ на мовні групи (їх уже під три сотні набралося) та російськомовна Вікіпедія серед них займає одне з лідируючих місць, ведучи свою історію все з того ж 2001 року і маючи в активі вже близько мільйона статей. Є навіть її мобільна версія — ru.m.wikipedia.org.

    По-друге, у кожної мовної групи (державі) є своя ефективна система управління та взаємовідносин. Самий звичайний анонімний (не зареєстрований користувач) все одно має право створювати і вносити зміни у вже створені статті (в якості автора буде вказаний IP адреса його компа), але тільки не ті, на які накладено часткова блокування. Такий захист може накладати адміністратор у разі почастішання випадків вандалізму.

    Зареєстрований користувач отримує свою особисту сторінку у Вікіпедії, з плином часу і в процесі проведення їм осудних правок його можливості дещо розширюються, він зможе вносити зміни в частково заблоковані статті, а так само завантажувати файли в цю віртуальну енциклопедію.

    Ну, а якщо брати вище (адміністратори, арбітри, які патрулюють, бюрократи та ін), то отримати одну з цих посад можна тільки виборним шляхом, якщо ваші заслуги перед енциклопедією будуть помічені й оцінені (дана робота, природно, не оплачується).

    Якщо вам цікаво, які функції покладено і які можливості делеговані цим самим вищим чиновникам від Wikipedia, то мається досить короткий, але вичерпний опис усієї цієї кухні — категорії учасників російськомовній Вікі. Крім живих людей свої особисті сторінки мають і боти, які створюються для розгрібання рутини. Мабуть, так їх простіше враховувати.

    Якщо вам цікавий реальний перелік всіх учасників російськомовного співтовариства, то ви зможете подивитися на цій сторінці, просто вибравши з випадаючого списку «Група»:

    Використовуємо соцмережіВикористовуємо соцмережі

    Отже, перш, ніж почати творити, слід за допомогою вбудованого пошуку (його форма розташована у верхньому правому куті) переконатися в тому, що такого матеріалу ще не існує в цій енциклопедії. Ще слід пробити і можливі варіанти тематики.

    Реєстрація та створення нової статті в Wikipedia

    Припустимо, що дана тематика не була висвітлена або розкрита повністю. Таким чином ваша стаття буде до місця. Але як її створити? Виявляється досить просто. Вбиваєте в адресний рядок браузера наступний URL:

    http://ru.wikipedia.org/wiki/Название статті

    Що таке адресне простір у Вікіпедії? Воно влаштоване таким чином, що в Урлах немає назв розділів або категорій, а відразу ж після стандартної конструкції http://ru.wikipedia.org/wiki/ слід назва статті, причому російською мовою. Це своєрідна реалізація людино-зрозумілих Урлов без транслітерації російських символів на латинські.

    Насправді, це не є здорово при реалізації на своєму проекті, бо при копіюванні такий посилання з адресного рядка Хрому, ви виявите жахливої довжини Урл, де замість російських букв будуть дивні символи:

    http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%82%D0%BE%D0%9D%D0%B0%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE

    Але не суть. Якщо у вашої статті може бути кілька альтернативних назв, то можна буде створити їх всі, але потім зробити перенаправлення на основну (фактично 301 редирект), щоб не множити дублі.

    Другий спосіб створення нової статті полягає в знаходженні публікації спорідненої тематики і простановке з неї посилання на вашу, ще не існуючу сторінку. Wikipedia дозволяє це робити і таке посилання буде підсвічена червоним кольором, а не синім, як звичайні. Посилання на Wiki движках створюється банально (використовуються фактично принципи відносних шляхів):

    [[назва статті]]

    Якщо захочете створити її з анкором (текст посилання) відмінним від назви статті, то використовуйте наступну конструкцію:

    [[назва статті|Анкор посилання]]

    Після цього просто перейдіть по ній і спостерігаєте те ж саме вікно, що і у разі введення в адресний рядок браузера Url виду http://ru.wikipedia.org/wiki/Название статті:

    Використовуємо соцмережіВикористовуємо соцмережі

    Як бачите, крім інформації про відсутність шуканої сторінки, вам буде запропоновано її швиденько створити, прочитавши попередньо гайд по-швидкому освоєнню премудростей Вікі-розмітки.

    Перейшовши за посиланням «створити сторінку», ви потрапите у вікно редагування (у даному разі створення), де обозреете короткий курс молодого бійця з посиланнями на більш докладний виклад матеріалу, а ще отримаєте можливість відразу ж приступати до творчості, вводять текст і розмітку в призначену для цього область наявного там редактора:

    Використовуємо соцмережіВикористовуємо соцмережі

    Для тренування у створенні статей раджу скористатися своїм особистим адресним простором. Для цього потрібно буде пройти реєстрацію на сайті Вікіпедії (посилання «Створити обліковий запис» у верхньому правому куті екрану):

    Використовуємо соцмережіВикористовуємо соцмережі

    Ім’я при реєстрації можна вводити і російськими символами, а також ви можете переключитися в безпечний режим роботи з сайтом (з шифруванням через протокол https). Після заповнення і надсилання даних форми реєстрації вас відразу ж автоматично авторизує на сайті Wiki відобразиться традиційне привітання:

    Використовуємо соцмережіВикористовуємо соцмережі

    Отримаєте в своє розпорядження особисту сторінку з адресою виду:

    http://ru.wikipedia.org/wiki/Участник:Дмитрий_Иванецку

    Можете перейти в персональні налаштування (щось схоже на заповнення профілю на форумі),де зможете створити свій підпис.

    Правда, в ній допускається використовувати лише посилання на свою особисту сторінку в Wikipedia і додавати її можна лише в обговореннях статей (у кожній статті є вгорі вкладка «Обговорення») з допомогою чотирьох послідовних тильд (~~~~). Це все робиться на першій вкладці, а взагалі налаштувань, які може зробити зареєстрований користувач, дуже багато — починаючи від зовнішнього вигляду і закінчуючи гаджетами.

    Використовуємо соцмережіВикористовуємо соцмережі

    У своєму власному адресному просторі ви можете створити сторінку для відпрацювання навичок володіння Вікі-розміткою. Для цього достатньо буде до неї через слеш додати назву цієї самої тестової сторінки:

    http://ru.wikipedia.org/wiki/Участник:Дмитрий_Иванецку/Тест

    Вам повідомлять, що такої сторінки у Вікіпедії поки немає, ну а ви перейдете по посиланню «створити таку сторінку». Можете катувати її скільки завгодно довго і витончено, все одно крім вас цього ніхто не побачить (посилання зі статей на особисті сторінки учасників заборонені). Ну, а тренуватися на публічних статтях, по-моєму, не варто.

    Правда, якщо реєструватися зовсім лінь, то можна потренуватися в Пісочниці:

    Використовуємо соцмережіВикористовуємо соцмережі

    На попередньому знімку вікна на помаранчевій смузі написано, що новий користувач (тобіш я отримав нове повідомлення. Перейшовши по цьому посиланню ви побачите досить компактний варіант відповідей на всі питання новачків у Wikipedia:

    Використовуємо соцмережіВикористовуємо соцмережі

    Витратьте хвилин двадцять на те, щоб дізнатися, що таке Wiki-розмітка, бо вона набагато більш зручна, ніж безпосереднє оформлення тексту за допомогою Html-тегів, однак, все ж робота у візуальних редакторах WordPress або Joomla для початківців було б саме те.

    Особливості та нюанси створення статей у Вікіпедії

    Але і у Wiki-розмітки є свої плюси по порівняння з візуальними редакторами — всі чинені в них дії однозначні, в той час як у візуальному редакторі часто потрапляєш в ситуацію, коли не зрозуміло, як таке вийшло і що ж тепер робити (доводиться лізти в Html-код і вже правити там на пряму те, що накрутили).

    Самі можете швидко пробігтися по основним елементам сторінок на Wikipedia, які зібрані в цій таблиці. Наприклад, потрібен заголовок другого рівня (у вихідному коді створеної сторінки з’явиться в тегах H2) — укладаєте його двічі повторені знаки одно:

    == Заголовок другого рівня ==

    Потрібно почати новий абзац та закінчити поточний (аналог тега P) — просто залишіть між ними пустий рядок (як в редакторі Вордпресс). А списки? В Html списках (li, ul, ol) потрібно відкривають і закривають теги постійно прописувати, а в Wiki тільки зірочку (для ненумерованного списку) або ґрати (для нумерованого) потрібно проставити перед рядком. Ну, а для вкладених пунктів достатньо збільшити число зірочок або грат на одну.

    Приклад вікі-розмітки для створення списків:

    * Перший рівень
    ** Другий рівень
    **# Третій рівень з переходом до нумерованному списку

    А цей Html код, який треба було б написати:

    • Перший рівень

      • Другий рівень

      • Третій рівень з переходом до нумерованному списку

    Трохи складніше виходить в мові гіпертекстової розмітки, ніж у редакторі Вікіпедії. А пам’ятаєте тег Pre з курсу Html, який зберігає початкове форматування і все переводить в моноширинний шрифт? Так от для реалізації того ж самого, тут достатньо буде просто поставити пробіл на початку рядка.

    Так само в Wikipedia досить просто реалізована вставка як внутрішніх, так і зовнішніх посилань (опис дивіться тут). Якщо потрібна гіперпосилання з анкором збігається з адресою (закінченням Url) сторінки, то це робиться так:

    [[назва статті у Вікіпедії]]

    Якщо ж потрібно анкор поміняти, то достатньо буде просто написати його після вертикальної риси:

    [[просування сайту|просуванням сайтів]]

    Наведений приклад знадобиться вам в тому випадку, коли ви закінчите-таки писати свій шедевр для цієї енциклопедії і почнете шукати інші тематичні статті, з яких можна було б проставити посилання на вашу. Нічого не нагадує? Правильно, це та сама внутрішня перелінковка, з-за якої Вікіпедія стоїть в Топі практично по кожному інформаційному запиту.

    У керівництві для новачків вам настійно порекомендують посилатися зі своєї статті на інші, які можуть служити поясненням складних термінів або виразів, а також наказують після публікації відразу ж піти і проставити посилання з інших вже існуючих сторінок Wiki, щоб ваше нове творіння не стояло осиротіло осторонь від загальної, наскрізь прошитої численними внутрішніми посиланнями, маси статей.

    Однак, посилання має включати в себе назву вашої нової статті без зміни його словоформи. Ось тут вам і знадобиться прописування анкора, щоб не змінювати текст вже існуючої статті, а просто повісити гіперпосилання на вже наявну в її тексті фразу, написавши її після вертикальної риски.

    Зовнішні посилання в Wikipedia не прийнято проставляти безпосередньо з тексту (врахуйте це, бо по-любому не прокотить) — для цього потрібно використовувати або примітки-виноски (читайте як створюються виноски і примітки оформлюються), або додавати їх в спеціальний підрозділ «Посилання». Вибір конкретного варіанта залежить від того, чи носить ця зовнішня посилання загальний характер або ж вона безпосередньо пояснює конкретне місце в статті.

    Найпростіше її оформлення виглядає так:

    https://

    Тобто звичайний URI адреса розпізнається WIKI-движком і перетворюється на гіперпосилання у форматі Html. Якщо потрібно додати анкор, то просто дописуєте його через пробіл, а конструкцію укладаєте в квадратні дужки:

    [https:// Блог про сайтів, їх просування і заробіток]

    Якщо до статті потрібно додати зображення, то його попередньо потрібно буде завантажити або в російську частину Вікіпедії, або на Вікісховище (потрібно бути обов’язково зареєстрованим користувачем — ваш логін підійде для всіх проектів консорціуму Медіавікі). Потім зображення можна вставити і оформити безліччю різних способів, описаних у цьому мануалі.

    Після завантаження зображення на Вікісховище вам запропонують скопіювати код вставки зображення в усі проекти Вікіпедії або отримати Url цієї картинки:

    Використовуємо соцмережіВикористовуємо соцмережі

    Запропонований код буде виглядати приблизно так, але ви вільні його змінювати на свій розсуд:

    [[File:Як отримати свободу.jpg|thumb|Add caption here]]

    Замість «Add caption here» додайте свою пояснювальну напис:

    Використовуємо соцмережіВикористовуємо соцмережі

    Можна вставляти мініатюри заданих розмірів, можна укладати зображення в рамку і додавати пояснювальні написи, картинки можна вирівнювати по центру, лівому або правому краю сторінки, а також задавати їх обтікання текстом. Якщо вам цікаво, як це зробити при верстці сайту, то читайте про тег IMG або про те, як вставити картинку в html.

    На сторінку у Вікіпедії можна вставляти таблиці, якщо це знадобиться. Оформляються вони знову ж набагато простіше, ніж в Html, але все одно є над чим поламати голову. Так що використовувати таблиці варто лише за необхідності, а не для краси (докладний мануал по таблицям в Wikimedia).

    Якщо ви створите у своїй статті більш чотирьох підзаголовків, то вгорі статті буде автоматично сформоване зміст. Його можна перемістити або видалити за допомогою відповідних тегів. Після створення статті рекомендую натиснути на кнопку «Викификатор», яка перевірить валідність коду і якщо буде потрібно, то внесе необхідні зміни для приведення його до стандарту.

    Використовуємо соцмережіВикористовуємо соцмережі

    Так само дуже зручно подивитися в спадному списку «Довідка» як оформляється той чи інший елемент розмітки, якщо призабули. Перед збереженням краще буде спочатку скористатися «попередній перегляд», а для отримання повідомлень про внесені іншими користувачами Вікіпедії правок у ваше творіння, поставте галочку в полі «список спостереження»:

    Використовуємо соцмережіВикористовуємо соцмережі

    Ну, власне, все. Тепер ви з упевненістю зможете відповісти на питання — що ж таке Вікіпедія і з чим її їдять.

    Удачі вам! До зустрічей на сторінках блогу