Здрастуйте, шановні читачі блогу . Сьогодні хочу написати невелику замітку на тему — як здорово бути вебмайстром в рунеті. Насправді це твердження спірне і ми спробуємо подискутувати на цю тему. Взагалі, поняття webmaster зародилося на зорі становлення глобальної мережі інтернет (всесвітньої павутини WWW).
Означало воно тоді власника і засновника сайту в одній особі. Коли інтернет-проекти стали ширитися, то поняття Вебмастер стало більш абстрактним, бо його функції стала виконувати ціла плеяда різних вузькоспеціалізованих професіоналів (дизайнери, верстальники, ілюстратори, сисадміни, веб-програмісти, копірайтери, контент-менеджери і іже з ними).
Термін же Рунет (runet) (в противагу йому досить часто використовують ще й Буржунет) зародився трохи пізніше (в кінці дев’яностих років минулого століття) і став об’єднуючим поняттям, яке включило в себе всі російськомовні ресурси інтернету.
Велика частина сайтів рунета зосереджена в доменних зонах RU, SU і РФ (читайте про доменні імена і хостерів), але і в зонах COM, ORG і т. п. ресурсів російською мовою знайдете безліч (та ж соціальна мережа vk.com з її жахливою за розмірами аудиторією або ж російська частина енциклопедії ru.wikipedia.org живуть у загальних, а не в регіональних доменних зонах).
RuNet як середовище проживання російськомовного вебмастера
Загальна частка користувачів рунета складає приблизно три відсотки від усіх користувачів інтернету, але в той же час кількість ресурсів в RuNet тягне на всі п’ять відсотків від загальносвітових показників. Це говорить про більш високу конкуренцію в російськомовному сегменті мережі, ніж в буржунете.
Хоча тут може позначатися той факт, що наш брат дуже любить клепати ГСы, які малоконкурентны на тлі СДЛ, але беруть своїм числом, простотою створення та можливістю постановки їх створення на потік.
Представник російського сегменту Google заявив, що в рунеті дуже багато неохоплених областей, де просто-напросто немає контенту відповідає на запити користувачів, що цей показник у нас в рази гірше, ніж в буржунете.
Зараз вже не всякий Дор (дорвей — сайт з «темної сторони сили») можна відразу відрізнити від СДЛа. Досить цікавий приклад в цьому плані наводив шановний Мауль — дорвей, який прийняли у РМЯ (партнерську мережу контексту Яндекса). Не, ну, звичайно ж, і в буржунете доров і ГС достатньо, але в російській ментальності закладено принцип — швидше зрубати бабла і звалити на Гаїті або ще куди вийде.
У Рунеті вебмайстра не націлені (в більшості своїй) на планомірне, довгий і тоскне розвиток інтернет-проекту в розрахунку на те, що через один-три роки він почне приносити дохід, а років через п’ять-десять стане гарною основою матеріального добробуту. Адже ці роки доведеться не дуже солодко — працювати не бачачи віддачі. У разі ГС-ів вершки можна буде починати знімати набагато раніше, але ось перспектив на майбутнє таких райдужних вже не буде. А як жити без мрії?
Так само, якщо порівнювати можливості вебмастера в runet і в англомовному буржунете, то в останньому випадку, в силу його на порядок більших розмірів, віддача буде набагато більш відчутною. Для буржунете десятки тисяч передплатників на RSS-стрічку не рідкість, а для Рунета це надзвичайний випадок. Крім цього, спроможність англомовної аудиторії може бути трохи вище, що дозволить при тій же самій досягнутої відвідуваності заробляти більше, ніж на сайті з російським електоратом.
Зрозуміло, що для виходу за межі рунета потрібне знання іноземних мов на високому рівні і розуміння менталітету носіїв цих мов (деякі всерйоз думають, що їхні російськомовні ресурси, перекладені безкоштовним онлайн перекладачем, цілком можуть збирати натовпи з буржунете).
У силу цього досить складно створювати реальний СДЛ на чужому для тебе мовою для чужої тобі аудиторії. Та ж тематика SEO подається в буржунете на зовсім іншому рівні (вважається, що вони нас випереджають на п’ять-сім років) і з чужими нам аспектами. Це можна відчути з відео виступів Ренда Фишкина, які були люб’язно переведені на російську мову.
Тому описані вище плюси створення сайту в буржунете сподвигают на подвиги в основному авторів так званих MFA, які повністю заточують під установку на них контекстної реклами Адсенс і отримання максимальної кількості кліків по них.
Сам по собі буржунет забезпечить більш високу ціну за клік, а хитра структура МФА дозволить отримати СТОР в десятки відсотків. Також в буржунете наші співвітчизники поставили на потік створення сайтів з продажу ліків (фарми).
Звідси висновок — вебмайстру з Рунету слід створювати проект всій його життя саме російською мовою (де народився — там і пригодився). Тим більше, що він набагато багатший англійської і писати на ньому одне задоволення. Хоча є приклади великих проектів, які здійснюють експансію в певні сегменти буржунете, але там, напевно, йде залучення місцевих кадрів, бо без цього ніяк не вийде.
До того ж runet відноситься до швидкозростаючих ринків. Він постійно розширюється за рахунок підключення нових користувачів інтернету говорять по-російськи, а також зростає і частка рекламних бюджетів, які там звертаються. По-любому, бізнес, а за ним і гроші потихеньку переходять в інтернет і від цього доходи вебмайстрів повинні тільки рости. Якщо судити по «дзеркалу рунета», то, дійсно, ціна розміщення реклами на головній сторінці Яндекса зростає з року в рік:
Зараз за пару днів розміщення банера просять вартість троячки в Москві, що не може не радувати і не викликати гордість за наших успішних співвітчизників. Проблема лише полягає в тому, що вебмастера в рунеті постійно скаржаться на зниження їхніх доходів з контекстної реклами, що розміщується на їх проектах.
Якось це не в’яжеться з загальним розвитком і розширенням галузі і, напевно, пов’язано з підвищеним конкуренцією серед ресурсів в RuNet, яких стає все більше і більше.
Webmaster — хто він і на що може розраховувати в Рунеті
Особисто я в поняття Вебмастер вкладаю саме той смисл, який воно мало двадцять років тому — людина керуючий сайтом. Найчастіше цей проект (домен і розміщений на ньому контент) належатимуть йому.
У зв’язку з тим, що людина цей один, то можна припустити і відносно невеликий розмір його проекту. В іншому випадку це була б вже команда програмістів, сеошників, верстальників, дизайнерів, копірайтерів (творців контенту), аналітиків, піарників та керівників різних рівнів. Це вже рівень бізнесу.
Вебмастер — це підприємець-одинак або, що рідше, кілька однодумців (оформлених у ТОВ). До речі, у ТОВ є ряд істотних плюсів у порівнянні з ІП, але і ряд мінусів (в тому числі, і при роботі з рахунком ІП у вибраному банку).
По суті, він один тягне весь віз проблем, але зате і доходи йому ні з ким ділити не доведеться (у тому випадку, якщо його підприємство виявиться рентабельним). Ну, а джерелом доходу є сайт (або їх безліч), який він створив і розвивав сам. Цілком можливо, щоб Webmaster частина робіт віддавав на аутосорсинг підрядним організаціям або ж фрілансерам.
Наприклад, замість роботи над зовнішнім виглядом свого майбутнього проекту (дизайном), організацією інформації на ньому і доступу до неї (юзабіліті), він може придбати або ж безкоштовно завантажити відповідний для розв’язуваної задачі шаблон. В результаті вся робота по верстці звелася б у нього до вставки свого лого, допиливании деталей і прикручуванні витребеньок. Правда знання основ Html і базових правил CSS йому будуть зовсім не зайвими (час і нерви заощадять).
А замість того, щоб самому вивчати мови веб-програмування і писати на них движок свого майбутнього проекту, Вебмастер вивчає наявні на ринку пропозиції по платним або безкоштовним CMS (систем управління сайтом) і встановлює вже готове і налагоджене рішення до себе на хостинг.
Якщо існуючого функціоналу движка йому не вистачить, то на допомогу приходять платні або безкоштовні розширення (наприклад, компоненти Joomla або плагіни Вордпресс). Тому знати веб-програмування Webmaster повинен лише в рамках основ і синтаксису.
Те ж саме стосується системного адміністрування сервера, на якому живе створений вебмайстром проект. Мало хто досить добре в цьому розбирається, тому набагато простіше спочатку взагалі орендувати віртуальний хостинг (можливо, навіть безкоштовний hosting), де всі адміністрування зводиться до оплати рахунків і спілкування зі службою технічної підтримки. Ну, а при оренді VPS (віртуального виділеного сервера) завжди можна заплатити адмінам за проведення разових робіт, навіть не розбираючись як і яким чином там все фунциклирует.
Як я вже говорив, не всі вебмастера обирають шлях «світлої сторони сили» і багато з них займаються створенням псевдо-СДЛ для заробітку, наприклад, на продажу посилань в Ггл або платне розміщення статей з Миралинкса. Різних способів заробітку в інтернеті на своєму сайті взагалі дуже багато і з деякими з них ви можете ознайомитися за наведеним посиланням.
Так от, для таких ресурсів тексти пишуть наймані трудівники пера з якою-небудь біржі контенту і копірайтингу. Більш того, іноді вебмастера навіть монетизацію свого сайту віддають на аутосоринг, коли вже зовсім лінь охоплює.
Насправді, при створенні СДЛ статті написані професійними копірайтерами навряд чи хтось буде, бо вони вийдуть грамотними з точки зору орфографії російської мови та стилістики, але порожні в плані користі від них для відвідувачів сайту, для яких він і був створений.
Це фейк і вебмастера це розуміють. Єдине, про що може стовідсотково класно написати копірайтер, це, напевно, про тих самих біржах копірайтингу, де вони працюють. Саме такою можливістю я і скористався, заплативши за опус про Текстсейл і за відкриття таємниці заробітку на Etxt.
Вебмастер в рунеті буде так чи інакше стикатися з нашими «совковими» платіжними системами, деякі з яких не завжди будуть лояльно до нього налаштовані. Багато воліють користуватися найстарішою і найбільш популярної зараз в рунеті системою Вебмані, виводячи з неї гроші різними способами (особисто я на розрахунковий рахунок ІП через гарантійне агенство та проведенням їх через «Моя справа»).
Якщо пощастить, то проблем при роботі з ним не виникне, а якщо ще й авторизацію через E-num підключіть, то і гроші залишаться цілими. Хоча раніше я виводжу їх у реал за фактом появи на рахунку — так надійніше.
Якими ж якостями повинен володіти webmaster, щоб домогтися успіху в рунеті і чим повинен при цьому пожертвувати:
Немає стабільності у світі вебмастера
Насправді все це написано в полушутейном тоні, але в кожному жарті є частка правди. Безумовно, що є приємні моменти в житті вебмастера. Це і вільний робочий графік, і можливість у будь-який момент кудись зірватися ні з ким попередньо не обговорюючи і не домовляючись.
І найприємніше те, що ваш дохід на час відпочинку анітрохи не зменшиться (в більшості випадків) — сайт може жити і приносити дохід і без вашого нагляду, участі. Але от зростання при цьому вже не буде, а скоріше, навпаки, спостерігається певний регрес.
Однак, щоранку webmaster буде прокидатися з думкою про сайт (пам’ятаєте, як у Філатова в його поемі було — «Вранці мажу бутерброд, відразу думка: а як народ»). Звільнитися від цього вже не вийде і ви змушені будете тягати з собою ноутбук або планшет, щоб постійно тримати руку на пульсі. Виходить щось на зразок легкого ступеня параної, загострюється після чергової багатогодинний недоступність ресурсу і купи сивого волосся на голові.
А які муки відчуває Webmaster, коли перевіряючи циферки відвідуваності виявляє, що вони повзуть з кожним днем не вгору, а вниз. Це не передати словами — зневіра, апатія, бажання все кинути і піти на завод. Та й не тільки відвідуваність має схильність привносити печаль. Завжди є спосіб монетизації, який приносить основний дохід і ви звикаєте до цього, на нього розраховуєте.
Але в інтернеті, а в рунеті особливо, немає нічого вічного і непроходящего. Це відноситься і до основних способів заробітку на сайті. Напевно, для переважної числа СДЛ основний дохід приносять розміщені оголошення контекстної реклами від Яндекса або Гугла. Але у цих партнерських програм є свої правила, вільно чи мимоволі порушивши які ви можете назавжди втратити доступ до цієї годівниці. У зв’язку з цим параноя і відчуття нестабільності у вебмастера (особливо в Рунеті) ще більше посилюються.
За великим рахунком, грунт, на яку спирається webmaster рунета і його сайт (не важливо ГС або СДЛ), дуже хитка, бо пошукові алгоритми і ставлення до вас власників партнерок може різко змінюватися по п’ять разів у році. Не можна ні на що розраховувати і дуже складно щось планувати і прогнозувати на майбутнє.
Наприклад, за минулий рік мій блог чехордило, що скажи мені все це заздалегідь, то я б і не повірив, бо все було до цього гладко і спокійно (чинно і благородно). А в цьому році я взагалі потрапив під фільтр в Яндексі.
Але тим не менш, вибираючи неіснуючу професію Webmaster, ви вибираєте свободу. Чому? Читайте про це на цій сторінці блогу. Так, 4 квітня відзначається неофіційний день вебмастера, тому заздалегідь з Наступаючим. Поки що.
Удачі вам! До зустрічей на сторінках блогу
