Здрастуйте, шановні читачі блогу . Кілька років тому після введення алгоритму Пінгвін в Гуглі почало зароджуватися «рух за чистоту рядів», що змусило задуматися багатьох вебмайстрів і оптимізаторів про видалення не дуже респектабельних посилань, які було закуплено на їх сайти.
Хоча, у той час все ж більше говорили про додавання їх у Disavow links, ніж про видалення, бо Яндекс на ту пору цілком лояльно ставився до неякісної посилальної маси і багато хто боявся, що вилучення її частини (нехай і зовсім нікчемною) може призвести до неприємних просідань трафіку.
Нині ж, після введення та постійних оновлень алгоритму з промовистою назвою Мінусинськ в Яндексі, рух «за чистоту рядів», стало, можна сказати, масовим. Але основна проблема тут полягає не в тому, щоб зняти посилання (хоча і з цим можуть виникнути проблеми), а в тому, щоб не помилитися.
Справа в тому, що знімати все підряд не можна (не варто піддаватися паніці і потім шкодувати про втрачений назавжди трафік), а отже треба якось навчитися ділити посилання на погані і хороші, щоб знімати (принаймні на початку) виключно погані, які крім негативу нічого в собі не несуть. Без автоматизації тут не обійтися, тому сьогодні я хочу поговорити про одному з таких способів відділення зерен від плевел.
Варіантів вирішення цієї проблеми є кілька, але всі вони зажадають певних грошових вкладень за перевірку посилань (чим більше буде посилальна маса вашого сайту, тим, природно, це справа буде дорожче). До того ж гарантовано сказати, що якийсь спосіб краще інших, заздалегідь не можна, тому «кожен вибирає для себе» (цілком можливо, що хтось проводить оцінку посилальної маси в декількох місцях, а вже потім робить висновки на основі кореляції зібраних даних).
Збір всіх посилань в XTool для перевірки їх якості
На даний момент я випробував для вирішення задачі виявлення поганих посилань тільки одним із способів і саме його хочу детально описати в цій статті (коли спробую інші, то їх теж опишу). В якості основного інструменту я використовував Xtool. Багато хто, напевно, знають хоча б по тому, що там можна безкоштовно оцінити траст (і ряд інших ключових параметрів — заспамленность, наявність АГС, ймовірність попадання під фільтр і т. п.) свого сайту або ресурсів конкурентів, а також потенційних донорів.
Власне, саме для оцінки потенційних донорів (варто з них купувати посилання або краще утриматися) і використовували Xtool багато вебмастера і сеошники. Зараз же, в силу згаданих вище фільтрів пошукачів за погані посилання, цей сервіс багато стали використовувати для оберненої задачі — відбору поганих посилань з вже наявною посилальної маси з метою їх подальшого зняття для поліпшення карми сайту в очах Яндекса і Гугла.
Природно, що перевіряти всіх донорів (сторінки, з яких ведуть на ваш сайт посилання) було б вкрай виснажливо. Тому в сервіс була додана можливість масової перевірки посилань на предмет «хороша чи погана». Ось буквально так — сервіс за замовчуванням може для кожного бэклинка видавати такий вердикт. У налаштуваннях ви можете відключити і самостійно робити висновки про донора на підставі зібраних сервісом даних, але на це потрібен час і розуміння питання.
Природно, що у вас може постати питання — де взяти повний список всіх проставлених на ваш сайт посилань? Варіантів знову ж маса. Можна щось наковырять безкоштовно (в панелі Яндекса для веб-майстрів, в Google Search Console та інших сервісах). Можна за гріш висмикнути цей список з подібних сервісів Ахревсу (правда, дорого це може коштувати, якщо посилальна маса більша). Власне, і сам Xtool надається таку можливість на вкладці «Зворотні посилання«.
Як видно з скріншоту, для мого блогу сервіс зміг зібрати з безкоштовних джерел близько півтисячі посилань, а отримання решти тридцяти тисяч можливо на платній основі. Що примітно, ціна за це не надто висока (за 32000 посилань близько 160 рублів), особливо якщо порівнювати з тим же Ахрефсом, де мінімальний місячний абонемент коштує під сотню доларів.
Самому собою, що ви можете обійтися перевіркою тільки безкоштовних беклінків, що дозволить, швидше за все, якась кількість поганих зворотних посилань відловити, але все ж це крапля в морі. Тому краще не скупитися, тим більше, якщо від цього залежить вихід сайту з-під фільтра або зниження ймовірності потрапляння його туди.
Хоча обмовлюся, що збирати список проставлених на ваш сайт посилань ви можете де вам зручно. По суті, це не принципово, але робити в Xtool це зручніше, на мій погляд, бо можна буде оперативно і безкоштовно перевірити, чи дійсно ці посилання проставлені досі (тобто провести їх ревізію) або частина з них вже канула в лету і на їх перевірку немає сенсу витрачати гроші.
Отже, якщо ви на попередньому кроці (див. скріншот вище) «побороли жабу» і таки натиснули на кнопку «Отримати додатковий список зворотних посилань» (попередньо закинувши на рахунок потрібну суму), то через хвилину-другу ви будете споглядати таку ось приблизно «картину маслом»:
Зверніть увагу на вміст останньої колонки. Там скрізь буде красуватися надпис «Не перевірено». Що це означає? Ну, сервіс вицепіл список ваших беклинков, але яка його актуальність на даний момент? Можна, звичайно ж, і в такому вигляді його завантажити для подальшої перевірки посилань на предмет «погана чи хороша, але краще все ж відсіяти пустушки та не витрачати на їх перевірку зайву гроші (імхо). Тому раджу натиснути на розташовану над таблицею кнопку «Перевірити позиції поточних посилань (безкоштовно)».
Процес перевірки посилань «на наявність» не такий швидкий як їх збирання, бо кожну сторінку треба обійти, а коли їх десятки тисяч, то часу може піти досить багато. Щоб дізнатися, скільки ще залишилося, поновіть сторінку і можете починати медитувати спостерігаючи за спаданням лічильником (або забити і піти попити чайку, як я зараз і зроблю):
Правда, за час перевірки я встиг не тільки чаю попити, але і другу частину статті написати (про використання плагіна Xtool_checker ). При цьому зауважив, що після опівночі швидкість перевірки посилань істотно зросла, мабуть вивільнилися потужності.
Пошук в XTool поганих посилань ведуть на ваш сайт
Тим не менш, результат був отриманий, і тепер у зведеній таблиці в останньому стовпці «Позиція» навпроти кожної з посилань варто «Є» (посилання присутній) або «Ні» (посилання вже зникла). У моєму випадку — «Ні» було досить багато, а значить я не дарма витратив час на очікування кінця перевірки, бо не буде порожніх витрат (вже грошових, а не тимчасових) на перевірку «зниклих» зворотних посилань.
Все, тепер можна сміливо тиснути на кнопку «Перенести посилання в масову перевірку (перевірені)». Туди потраплять тільки ті посилання, що позначені словом «Є».
У Xtool відкриється вікно масової перевірки, в яке можна було б потрапити і за наведеною посиланням (це було б актуально, якби мали на руках свіжий і повний списків беклінків вашого сайту).
Перш ніж натиснути на розташовану внизу кнопку «Перевірити», можете натиснути на кнопку «Налаштування»:
Налаштувань дуже багато, але раджу звернути увагу лише на дві з них:
Але з іншого боку, на хорошому домені може бути розміщена погана посилання. Тому я цю галочку знімаю. Насправді, це може вийти не так вже й дорого, бо спочатку перевіряється якість домену, і якщо він позначається як «поганий», то подальша перевірка самого урла внутрішньої сторінки вже не відбувається для економії ваших балів. Тільки для «хороших» доменів будуть пробиватися всі посилаються на ваш ресурс сторінки. До того ж, якщо ви плануєте завантажувати погані посилання в Google disavow links, то там потрібні будуть не домени, а конкретні адреси сторінок.
Після запуску перевірки внизу ви побачите лічильник з відсотками виконання, а після закінчення зможете скачати файл зі зведеною таблицею результатів до себе на комп’ютер, щоб детально його вивчити:
Власне, орієнтуючись на цей список можна буде потихеньку починати знімати «погані» посилання, якщо це можливо. Ну, або можна їх додати в Дисавоу Лінкс в панелі для вебмайстрів Гугла, якщо сайт потрапив тільки під Пінгвін, але не під Мінусинськ. Це вже вам вирішувати…
Як знаходити погані посилання з допомогою плагіна Xtool_checker?
Але крім онлайн-версії у цього проекту є ще й плагін для Фаерфокса (Xtool_checker), який дозволяє провести оцінку посилань, наприклад, прямо там, де ви їх купували (в Сапі тощо). Його теж можна використовувати для оцінки посилальної маси, особливо якщо ви її закуповували у великих біржах. Або можна просто завантажити в нього список наявних у вас сторінок, звідки проставлені посилання на ваш сайт, а потім провести оцінку їх якості.
Що примітно, більшість параметрів за допомогою плагіна Xtool_checker можна пробити безкоштовно (оплачується тільки розрахунок XT і XTD — трасту сторінки донора і трасту всього домену донора). Тобто теоретично можна буде безкоштовно отримати хоч і не повноцінну, але все ж оцінку якості посилань. Хоча, саме XT і XTD є ключовими в оцінці і без них важко буде обійтися, щоб ефективно відсіяти зерна від полови.
Плагін, як я вже згадував, працює тільки під Фаерфоксом. Встановити його можна з цієї сторінки. Після установки і запуску браузера ви виявите в його верхній панелі нову сходинку з інструментами, які туди додав (варто відразу зайти в меню налаштувань у вигляді гайкового ключа):
Фішка використання саме плагіна (а не онлайн-сервісу) в тому, що якщо ви, наприклад, відкриєте в цьому браузері сторінку Сапи з потенційними донорами (або купленими посиланнями — наш випадок), то вибравши з випадаючого списку плагіна пункт «Для Sape» (або «Автовибір»), ви досягнете того, що в вікні браузера поруч з сапа-посиланнями з’являться квадратики різних параметрів, що характеризують якість цих посилань.
Щоб стався з’їм значення досить буде клацнути по потрібному квадратика, а якщо потрібен з’їм цього параметра для всіх посилань на відкритій сторінці, то потрібно буде клацнути по відповідній кнопці на панелі плагіна. Можна клікати відразу по декількох кнопок активуючи тим самим багатопотоковий режим. Ну, і за результатами можна буде приймати рішення «не відходячи від каси» (нікуди не йдучи з цієї сторінки Сапи) про те, хороша чи погана ця (купувати її чи знімати). Загалом, десь так.
У нашому ж випадку (коли у нас на руках є список сторінок, що посилаються на наш сайт) можна буде клікнути по кнопці у вигляді плюсик праворуч від випадаючого списку і ввести в нього Урл адреси сторінок донорів, які потрібно перевірити. Ще раз повторюся, що для перевірки параметрів XT і XTD потрібно витратити гроші.
Колірна гамма дозволяє візуально оцінити прийнятність даної посилання (зелений — добре, а інше — не дуже).
В плагіні при перевірці XT і XTD використовуються наступні кольори і позначення:
пурпурний — просто означає, що значення менше зазначеного вами в настройках рівня (для XT,XTD)
Потім при бажанні ви можете експортувати результати в формат excel (кнопка EXP в правій частині панелі плагіна). В результаті вийде зведена таблиця характеристик донорів.
Варто розуміти, що параметр XTD (траст домену) розраховується з урахуванням більшого числа параметрів і більш складним алгоритмом, ніж XT (траст конкретної сторінки сайту, звідки на вас проставлено посилання). Цілком природно, що XTD зазвичай значно більше XT, і це зрозуміло. Ну, а XTD розбиває сайти приблизно на такі категорії:
При закупівлі посилань слід орієнтуватися на показники видані Xtool в такому порядку: спочатку відбираємо незаспамленные сайти з XTD >= 4 (ну, можна і від 3, якщо зовсім все погано), а потім відбираємо вже на цих «хороших» майданчиках внутрішні сторінки з XT >= 2 для розміщення своїх майбутніх беклінків.
При отсеве вже розміщених посилань є сенс використовувати більш м’які умови — видаляти беклінків тільки зі сторінок, xt який менше 1 (саме xt, а не xtd).
Удачі вам! До зустрічей на сторінках блогу
