Rockwell International була диверсифікованою американською корпорацією. Колись вона була провідним аерокосмічним підрядником. Компанія виробляла ракети-носії та космічні кораблі для космічної програми США. Однак її коріння сягає набагато глибше епохи висадки на Місяць.
Історія починається з компанії North American Aviation, Inc., зареєстрованої у 1928 році. Ця структура спочатку була холдинговою компанією, яка контролює низку авіаційних фірм. Перехід до виробництва стався стрімко. Армійський повітряний корпус США уклав контракт на постачання 42 літаків. Ця угода вимагала розробки навчального літака BT-9. Успіх у цьому напрямі відкрив шлюзи.
На початку Другої світової війни масштаби змінилися. North American виробляла бомбардувальник B-25 Mitchell. Вона також випускала винищувач P-51 Mustang. Цей винищувач виявився вирішальним. Він став одним із найуспішніших літаків війни. Післявоєнний попит підтримував роботу складальних ліній. За ним пішов реактивний винищувач F-86 Sabre. Військовим були потрібні нові технології.
Дослідження космосу вимагало більшої потужності. North American розробила ракети “Тор”, “Редстоун”, “Юпітер” та “Атлас”. Вони вивели на орбіту американські супутники та капсули наприкінці 1950-х та 1960-х роках. Це закріпило за фірмою статус ключового гравця у сфері оборони.
Злиття 1967 року та зміна назви
1967 року відбулися істотні зміни. North American об’єдналася із корпорацією Rockwell-Standard. Нова структура отримала назву North American Rockwell. У 1973 році вона змінила назву Rockwell International. Ідентичність об’єднаної компанії спиралася на дві різні історії.
Витоки Rockwell лежали в Ошкочі, штат Вісконсін. Полковник Віллард Роквелл заснував там невеликий завод із виробництва осей. Він розпочав роботу у 1919 році. Завод виробляв вантажні осі для військових потреб період Першої світової війни. До 1928 він об’єднався з компанією Timken-Detroit Axle Company. Timken-Detroit лідирувала у виробництві осей для важких умов експлуатації.
У 1930-ті роки фокус змістився. Rockwell працювала з Міністерством війни США. Вони розробляли трансмісії для вантажівок та танків. Послідувало розширення сегмент всіх автомобільних деталей. У 1958 році Rockwell увійшла до авіаційного виробництва. Для цього вона придбала компанію Aero Design and Engineering.
«Аполлон», «Шаттл» та диверсифікація
Об’єднана компанія залишалася великим урядовим підрядником. Вона виготовляла двигуни для ракети-носія «Сатурн-5». Ці двигуни виводили астронавтів програми «Аполлон» на Місяць. Rockwell також робила орбітальні апарати «Шаттла». Вона створювала їхні основні двигуни. Фюзеляж бомбардувальника B-1B також розроблено компанією Rockwell.
Успіх не гарантував стабільності. 80-ті роки принесли стратегічний поворот. Rockwell диверсифікувала діяльність у сфері електроніки та автомобільних продуктів. Мета була зрозуміла. Зменшити залежність від державних контрактів США у сфері космосу та озброєнь. То був крок, що враховує ризики.
Компанія стала великим виробником чипів для модемів. Вона випускала комерційну авіоніку. До портфелю увійшли системи автоматизації виробництва. Аерокосмічний сектор залишався прибутковим, але баланс сил змістився.
Поглинання компанією Boeing
Епоха аерокосмічного бізнесу завершилася в 1996 році. Rockwell продала свої підрозділи з оборонної електроніки та аерокосмічної продукції. Покупцем стала компанія The Boeing Company. Ця угода ознаменувала кінець епохи незалежності.
Rockwell International еволюціонувала із виробника осей. Вона стала гігантом космічної галузі. Потім вона диверсифікувала діяльність у сегмент споживчої електроніки. Останній продаж компанії Boeing консолідував галузь. Спадщина залишається в устаткуванні, яке було запущено до космосу. Корпоративна структура не збереглася.
Компроміс був очевидним. Незалежність в обмін на масштаб. Нішева експертиза в обмін на ширше охоплення ринку. Rockwell обрала друге. Питання, чи захистило це рішення її довгострокову цінність. Дані свідчать, що це стабілізувало потоки доходів. Це не поклало край компанії. Воно просто змінило те, що вона робила.
