Petróleos Mexicanos, відома у всьому світі як Pemex, – це не просто компанія. Це опора мексиканської держави. Упродовж десятиліть вона була двигуном національної економіки. На піку свого розвитку державний виробник, переробник та дистриб’ютор сирої нафти та природного газу забезпечував до третини федерального бюджету Мексики. Це величезний обсяг. Однак сьогодні це домінування руйнується. Частка компанії у ВВП країни різко впала. Її штаб-квартира, як і раніше, знаходиться в Мехіко, але влада, яка стоїть за її трубопроводами, вислизає.
Від світового гіганта до монополіста, що бореться.
Комерційний видобуток нафти в Мексиці почався невеликими обсягами 1901 року в Ебано, неподалік Тампіко. До першого кварталу 20 століття Мексика видобувала майже чверть світової нафти. Більшість цього ресурсу контролювалася американськими та британськими компаніями.
Але 1930-ті роки змінили усі. У Техасі та Близькому Сході відкрили величезні родовища. Власні резервуари Мексики почали виснажуватися. Напруга між мексиканським урядом та іноземними нафтовими гігантами досягла межі. Потім, 18 березня 1938 року, президент Ласаро Карденас експропріював усі іноземні нафтові активи. Він створив Pemex для керування консолідованою галуззю. Мета була зрозуміла: забезпечити дотримання федеральної конституції 1917 року, яка свідчила, що це підземні мінеральні ресурси належать мексиканському народу.
Pemex не стала гаяти час. Вона щороку бурить сотні розвідувальних свердловин. У 1970-х роках компанія відкрила величезні нові запаси в штатах Табаско та Чьяпас, а також у Кемпечанській затоці в Мексиканській затоці. Стратегія спрацювала. Видобуток сирої нафти потроївся між 1976 та 1982 роками. Мексика стала самозабезпеченою. Pemex перетворилася на великого світового експортера.
Повільне виснаження та занепад
Падіння не сталося відразу. Воно почалося на початку 21 століття. Великі нафтові родовища Кампече увійшли до крутого зниження. Pemex втрачала гроші, значна частина яких відводилася покриття дефіциту федерального бюджету. Для нової розвідки не лишилося капіталу.
Найгірше, у Pemex не було технічних знань для глибоководного буріння далеко від берега. Геологічні дослідження показали, що там величезні запаси. Але конституція забороняла Pemex надавати права на видобуток іноземним компаніям, які мали технології для їх вилучення.
Результат був очевидним. З 2004 по 2010 рік видобуток сирої нафти скоротився майже на третину. Вона впала з приблизно 3,5 мільйонів барелів на день до близько 2,5 мільйонів барелів на день. Найменше нафти означало менше доходів для Pemex. Найменше доходів означало менше грошей для державних програм.
Реформи дали зворотний ефект, а борг зростає
Конгрес спробував виправити ситуацію у 2008 році. Вони ухвалили енергетичні реформи, що дозволили Pemex укладати контракти з іноземними та приватними компаніями за плату. Ідея полягала у залученні капіталу та експертизи. Вони також намагалися деполітизувати контроль за допомогою прозорої звітності та професійних призначень.
Ці кроки спричинили суперечки. Критики стверджували, що вони загрожують державній власності. Прихильники мали сумніви, що іноземні компанії укладатимуть контракти на таких скромних умовах. Ситуація кардинально змінилася у 2014 році. Президент Енріке Пенья Ньєто ініціював реформи, які нарешті відчинили двері для іноземної конкуренції.
Іноземні компанії почали експортувати нафту до Мексики та проводити розвідку на її території, особливо у прибережних водах. З руйнуванням монополії доходи Pemex звалилися. До кінця 2010-х років вона стала однією із найзакредитованіших нафтових компаній у світі.
Повернення до державного контролю?
Андрес Мануель Лопес Обрадор обійняв посаду 2018 року з іншим повісткою. Він хотів відновити домінування Pemex. У квітні 2020 року Конгрес вніс зміни до Закону про вуглеводні. Цей крок позбавив Енергетичну регуляторну комісію здатності регулювати продаж Pemex нафтопродуктів, газу та нафтохімії.
Метою було відродження ринкової влади Pemex. Зворотний розвиток тенденції занепаду. Повернення держави до керівництва. Але чи може компанія, яка втратила майже третину свого видобутку за шість років, просто законодавчо повернутись до колишньої слави? Борг залишається. Технологічний розрив зберігається. А глобальний попит на викопне паливо змінюється.
“Коли Андрес Мануель Лопес Обрадор став президентом у 2018 році, він був сповнений рішучості відновити домінування Pemex на мексиканському ринку.”
Експеримент продовжується. Питання в тому, чи політична воля зможе подолати розрив між конституційним ідеалом і геологічною реальністю. Pemex залишається центральною фігурою. Але її майбутнє далеко не гарантоване.
